"Фотографія створює відчуття дежавю міліцейської держави, в якій влада визначає, чи слід людям висловлювати свою позицію. Все те ж саме, змінилися лише прапори. У мене фотографія створює відчуття відрази до прогнилого минулого та не менш огидного теперішнього, коли держава порушує фундаментальні права людини і забороняє висловлювати свою позицію, незважаючи на її зміст. Окрім цього виникає бажання діяти, щоб в нашій країні такого не відбулося.
Основний принцип композиції – великі відстані між основними елементами кадру: жінкою з прапором та міліцією на передньому плані, відстанню від людей до Госдуми, оточеної міліцейським кордоном, малий розмір людини у порівнянні з великою будівлею на тлі фото. В композиції фотографії не повністю витримано правило третини. Основні елементи композиції (жінка з радянським прапором та міліція) розведені по краях фото, що підкреслює прірву, яка розділяє народ та владу. Ця ситуація також спостерігається у вертикальній композиції фото – жінка з прапором стоїть практично на нижньому краю кадру.
Єдиний текстовий елемент «Государственная Дума» розташований високо над усім, що відбувається на площі. Це може символізувати відрив вищої влади як від народу, так і від міліції, яка цю владу обслуговує. Використовуються державні прапори Російської Федерації та Радянського Союзу. Вони є символами епох, конфлікт і подібність яких показано на фото.
Основним персонажем на цьому фото є літня жінка з прапором, переконана комуністка, з невисоким рівнем достатку, ймовірно, представниця інтелігенції. Цю ж соціальну групу представляють ще кілька осіб, причому серед них є представники робочого класу чи селяни, про що свідчить простіший одяг та тачка. Іншим збірним персонажем є міліція. Воно оточує усе місце подій. На фото присутні двоє найвиразніших міліціонерів. Перший – капітан міліції – виводить під руку жінку з прапором. Він робить це обережно, можливо навіть без особливого бажання, але чітко виконуючи наказ керівництва, прибирає «небажаний елемент». Другий – справа на передньому плані – рядовий міліціонер без зірочок на погонах, обличчя явно не обтяжене інтелектом, воно ніби каже до фотографа та глядача: «Немає чого тут заглядати!»
Фон можна розділити на два основних елементи – величну будівлю Госдуми, яка пригнічує та підкреслює нікчемність усіх людей, які перед нею стоять, та кордон міліції, який захищає цю будівлю від купки пенсіонерів з червоним прапором.
На фото зображені люди під час або після масового заходу (пікету) Госдуми Росії. Міліція намагається цей мирний захід прибрати з площі. Люди пікетували орган влади з метою добитися прийняття або скасування якогось рішення.
Основна тема – конфлікт однакових за суттю епох. Помінялися прапори та декларована ідеологія, проте рівень дотримання прав людини і громадянина, життєвий рівень людей залишився без змін. Центральні символи – прапори, які символізують дві держави, дві епохи. Саме вони підкреслюють факт того, що часи змінилися, а порядки залишилися. Це фото напряму стосується громадянського життя Росії. Стаття 31 Конституції РФ гарантує усім право на мирні збори. В той же час право порушується навіть для прихильників країни, правонаступницею якої є Росія. Фото демонструє конфлікт епох, одвічний конфлікт влади та народу. Окремою ідею протікає безправність та нікчемність для державної машини всіх громадян, включно і з членами цієї машини – міліціонерами. Для розуміння цієї фотографії слід мати уявлення про дотримання прав людини та громадянина в Російської Федерації, орієнтуватися в історії Радянського Союзу.
PS. Тематика мирних зборів нині надзвичайно актуальна як в Росії, так і в Україні (загроза прийняття законопроекту No 2450)."
Демченко Євген Валерійович